РЕЄСТРАЦІЯ

Вітаємо! Ви вирішили розпочати свій бізнес. Проте мати ідею та можливості для її реалізації на жаль не достатньо, також потрібно все організувати у юридичній площині. 

Для того щоб успішно здійснити реєстрацію, необхідне знання законодавства України та кваліфікований підхід до оформлення відповідних реєстраційних документів. Державна реєстрація суб’єкта підприємницької діяльності в Україні регулюється наступними законодавчими актами: Цивільний кодекс України Господарський кодекс України, Закон України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань”.

Фахівці юридичної компанії«НАДІЙНИЙ БІЗНЕС» позбавлять Вас не тільки від помилок, які можуть виникнути при проведенні державної реєстрації Вашого бізнесу, а й від непотрібної тяганини в «коридорах» і чергах у державних установах.

Наші фахівці мають багаторічний досвід проведення реєстрації фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб різних організаційно – правових форм, тому, не тільки підготують всі необхідні реєстраційні документи, а й проконсультують стосовно способів організації бізнесу, а також допоможуть Вам визначитися з основним і додатковими видами діяльності згідно з класифікатором КВЕД (класифікатор видів економічної діяльності), та проконсультують Вас з питань найменування, місцезнаходження та розміру статутного капіталу підприємства та допоможуть визначитись з системою оподаткування.

Вибір організаційно-правової форми господарювання та системи оподаткування є важливим етапом створення прибуткового і стабільного бізнесу. Це рішення вимагає проведення порівняльного аналізу ефективності різних форм організації бізнесу, відповідності цієї форми обраним цілям і стратегії розвитку в тій чи іншій сфері діяльності.

Кожна із організаційно-правових форм підприємницької діяльності має свої особливості, переваги й обмеження. На даний час в Україні найбільш поширеними формами підприємництва є фізична особа – підприємець та товариство з обмеженою відповідальністю.

Статус фізичної особи - підприємця – це юридичний статус, який засвідчує право особи на заняття підприємницькою діяльністю, а саме: самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Іншими словами – вся власність належить одній особі, яка одноосібно управляє виробництвом і власністю, привласнює весь прибуток і несе особисту відповідальність за всі зобов’язання.

Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом. Підприємцем може бути як громадянин України, так і іноземець та особа без громадянства.

Переваги ведення підприємницької діяльності у формі ФОП :

  • привласнення всього прибутку та можливість вільно розпоряджатися ним (крім сплати частини податків);

  • наявність на цій основі високоефективних стимулів до праці;

  • незначні витрати на організацію виробництва;

  • високий ступінь свободи економічного вибору;

  • повна самостійність, воля й оперативність дій. При прийнятті рішень не потрібно звертатися в раду директорів або ж домагатися згоди партнерів;

  • максимум спонукальних мотивів. Оскільки всі доходи надходять до єдиного власника підприємства, то він зацікавлений у завзятій роботі, ретельному контролі роботи підприємства, у прийнятті обережних рішень і в максимальному розширенні ділових операцій.

 Водночас у даної форми господарювання є певні недоліки:

  • незначні обсяги привласнюваного прибутку, а отже, обмежені можливості розширення підприємства за рахунок власних коштів;

  • більші, порівняно із середніми та крупними підприємствами, труднощі в отриманні кредитів і вищі відсотки за них;

  • значно більші можливості збанкрутувати;

  • більша тривалість робочого дня, вища інтенсивність праці та гірша техніка безпеки;

  • відповідальність власника підприємства за зобов’язання не лише активами підприємства, а й своїм особистим майном;

  • невизначеність термінів функціонування. Підприємницька діяльність такої організаційної форми юридично припиняється у разі банкрутства, позбавлення волі за карний злочин, психічного захворювання або смерті одноосібного власника.

  • необмежена відповідальність за борги. У випадку невдачі одноособовий підприємець може втратити усі свої особисті заощадження і майно, що є гарантом оплати його боргів.

  • недолік спеціалізованого менеджменту. Звичайно, підприємець – це генеральний менеджер, менеджер із продажу, збуту і реклами, фінансист, кадровик і постачальник.

Товариство(партнерство) як форма організації підприємництва є логічним продовженням розвитку одноосібного володіння. Така організаційно-правова форма підприємницької діяльності передбачає об’єднання капіталів двох і більше окремих фізичних або юридичних осіб за умов розподілу ризику, прибутку і збитків на основі рівності, спільного контролю результатів бізнесу, активної участі в його веденні. Основою взаємин між сторонами, що вступають у партнерство, є договір.

За ступенем участі засновників (партнерів) у діяльності підприємства прийнято розрізняти такі товариства: повні (з повною відповідальністю); товариства з додатковою та з обмеженою відповідальністю.

ТОВ – одна з найкраще регламентованих форм бізнесу в Україні, у порівнянні з іншими, і яка досить детально регламентує відносини з партнерами та третіми особами. Тому ця форма найбільш актуальна для тих осіб, які починають його з партнерами, або хочуть виходити на серйозні ринки з можливим подальшим продажем компанії.

Переваги в порівнянні з ФОП:

  • зростають фінансові можливості фірми внаслідок об’єднання кількох капіталів. Банки сміливіше дають кредити таким фірмам;

  • вдосконалюється управління фірмою. З’являється спеціалізація в управлінні, тобто розподіл управлінських функцій між партнерами. Крім того, є можливість найняти професійних менеджерів;

  • велика свобода та оперативність господарських дій.

Проте ця форма організації підприємницької діяльності має певні недоліки, через що інколи не тільки не може подолати недосконалість одноосібної власності, а й породжує нові проблеми:

  • необмежена відповідальність будь-якого товариства може загрожувати всім партнерам так само, як і одноосібному власнику. Крах одного з партнерів може спричинити банкрутство товариства в цілому, оскільки в більшості випадків учасники несуть солідарну відповідальність;

  • недостатність досвіду господарювання і несумісність інтересів партнерів можуть провокувати малоефективну діяльність, а колективний менеджмент – негнучке управління товариством;

  • непередбачуваність процесу і результатів діяльності товариства як нестійкої організаційно-правової форми підприємництва значно збільшують господарський ризик і зменшують впевненість у досягненні очікуваного зиску.


Якщо підприємець тільки починає власну справу та збирається здійснювати свою діяльність самостійно чи залучаючи найманих працівників, йому варто зареєструватися як фізична особа платник єдиного податку. Якщо майбутня діяльність підприємця може супроводжуватися комерційними ризиками, то йому варто реєструвати юридичну особу. Особливу увагу слід приділити вибору оптимальної системи оподаткування. Оскільки від обраної системи оподаткування залежить: податкове навантаження підприємства – розміри податків; штат бухгалтерії; кваліфікація бухгалтерів, як наслідок – фонд оплати праці, розміри ПДФО, внесків до фондів; зміст матеріальної бази бухгалтерії (наявність необхідних сформованих робочих місць); ступінь ризику наявності помилок при веденні обліку і складанні звітності, і відповідно, розміри штрафних санкцій; наявність інших накладних витрат як наслідок перерахованих вище причин.